Чи справді велика війна змушує бізнес зменшувати зарплати? NV Бізнес та Korn Ferry розповідають, як змінилися зарплати базових офісних позицій на ключових ринках в Україні та кількох країнах ЄС
«Якби не було успіхів ЗСУ, то дуже багато компаній вже б припинили своє існування», — впевнена Олена Меньшикова, cтарша директорка Європейського ринку у сфері винагород, талантів та ефективності компаніїа Korn Ferry. Особливо, за її словами, це стосується українських компаній, бо міжнародний бізнес має гарантії для працівників за рахунок підтримки материнських компаній.
Але думка про те, що український бізнес зменшує зарплати під час війни є помилковою. Насправді все не так просто.
Меньшикова стверджує, що багато компаній підвищували заробітні плати на самому початку війни. «І в березні, і в квітні, коли багато територій було окуповано, а певні бізнеси (чи їх частини/філії) не працювали — підвищення заробітних плат на той самий відсоток, який був запланованим в бюджетах все ж відбувалося», — розповіла вона.
NV Бізнес разом з Korn Ferry проаналізував заробітні плати в Україні, з’ясував, як вони змінилися та як відрізняються від сусідніх європейських країн.
Контекст
Компанія Korn Ferry працює в 104 офісах у 52 країнах світу в сфері корпоративного і організаційного консалтингу, досліджень ринку праці. На інфографіках нижче наведено середні суми в доларах США щодо універсальних категорій найманих працівників на ключових ринках у вісьмох країнах Європи.
Варто наголосити, що війна не вплинула на різницю українського ринку праці з ринками країн ЄС, яку було виявлено під час минулих досліджень. А саме: що вище позиція в корпоративній ієрархії, то менша різниця в зарплаті українця і його колеги з європейського офісу. Чим менш розвиненою є країна, тим більшою є різниця в зарплатні між топовими і нижчими позиціями в офісній ієрархії: в Україні ця різниця є найбільшою серед восьми представлених країн.
Українська ІТ-індустрія на рівні топ-позицій є однією з найбільш викооплачуваних в Центральній і Східній Європі; українські айтішники середньої і вищої ланки заробляють більше за колег у Румунії, Словаччині, Угорщині, Литві і навіть Польщі.
Зарплати зросли, але менше, ніж зросла інфляція.
Як розповіла NV Бізнес Олена Меньшикова, у березні-червні 2022 року питання зарплат було не на часі, тож аналіз змістився на липень. «Не було розуміння того, що відбувається з ринком, наскільки ринок зростає, падає, що роблять із заробітними платами. Інформація, котру ми отримували від компаній, була дуже розрізненою. Та коли ми отримали результати, зрозуміли, що, незважаючи ні на що, ринок зріс», — сказала вона.
За її словами, заробітні плати за рік зросли приблизно на 10% (тут і далі йдеться про зростання у гривні — Ред.). «По різних секторах у нас, звісно, дані різні, але головний висновок — ринок номінальних заробітних плат продовжив зростання», — сказала вона.
Важливий нюанс — зростання в деяких випадках було зумовлене вивільненням коштів за рахунок зменшення чисельності персоналу. «Іншими словами — компанії мали попросити піти певних людей і за рахунок звільнення коштів вони могли підняти заробітну плату тим людям, які лишилися. Функціональне наповнення для тих людей, які лишилися в компаніях, зростало. Тобто з’явилися додаткові обов’язки та навантаження», — пояснює вона.
Вимушена міграція призвела до додаткових витрат на релокацію співпрацівників як в середині, так і за межами України. «Дуже різні були програми підтримки, але всі намагалися максимально йти назустріч. На пальцях однієї руки можна перерахувати компанії, які зайняли наджорстку позицію і сказали „сиди тут, нікуди не їдь, немає можливості такої, допомогти не зможемо, релокацію не підтримаємо“», — розповідає Меньшикова.
Тепер вже є певні тренди, коли компанії заохочують працівників повертатись — авжеж, в тому випадку, коли бізнес лишається тільки в Україні. «Але є і багато тих компаній, які фінально змирилися з гібридним форматом роботи і не проти, щоб люди знаходились будь-де і працювали віддалено. Також дуже багато бізнесів (хтось вимушено, хтось ні) прийняли рішення про виходи на нові ринки та відкрили/відкривають офіси чи філіали за кордоном», — сказала Меньшикова.
Переважна більшість компаній, за даними Korn Ferry, продовжує виплату заробітних плат для мобілізованих працівників, хоча зараз законодавство цього не вимагає.
За словами Меньшикової, очікувано наймасовіші звільнення були у компаніях з найбільшою чисельністю операційного персоналу. «Заробітна плата — це сталі витрати, отримуєш ти прибуток чи ні, її необхідно сплачувати. Тому певні бізнеси мали йти на зменшення чисельності персоналу у перші місяці війни — це були дуже складні і болісні, але необхідні рішення. І деякі з компаній (вже зараз, з плином часу) визнають, що іноді кроки були занадто агресивними», — розповіла вона. Пов’язано це переважно з тим, що на початку війни рівень невизначеності був найвищим. «Ніхто не знав, як будуть розвиватися бойові дії, а відповідно — що це означає для бізнесу, чи зможуть компанії вижити, що буде відбуватися з портами, логістикою в цілому, що відбуватиметься із захопленням територій. Але попри все — певні категорії звільнювали, а певні — продовжували наймати навіть в найтяжчі періоди», — сказала вона.
Різниця заробітних плат в Україні у порівнянні із сусідніми європейським країни не зазнала суттєвих змін через війну. «Якщо ми переводимо наші заробітні плати в гривні до долара чи до євро, то різниця, звісно, збільшилася. З іншого боку, якщо ви подивитесь на цифри, які надавали торік, і порівняєте їх, є певні напрямки, що просіли у європейських країнах. І частково це також вплив міграції», — прокоментувала Меньшикова.
IT — єдиний сектор, який мав не тільки номінальне, а й фактичне зростання у порівнянні з 2021 роком. «Якщо ми порівнюємо 2022 з 2021 роком — зростання тільки в IT. На сьогодні я не визначаю жодного іншого сектору, який би показав зростання бізнесу. Щодо заробітних плат — він також найшвидший. Якщо компанії з інших секторів прогнозують і підвищують, відштовхуючись від гривневого вираження винагород, то IT робить свої прогнози і факт в прив’язці переважно до долара. Через зростання курсу фактичні заробітні плати, що прив’язані до гривні, просіли більш ніж на 30%, тоді як прив’язка до долара захистила працівників від девальвації та дозволила підвищенням 2022 року надати працівникам реальне відчуття зростання їх винагороди», — розповіла Олена Меньшикова.
Як розповіла NV Бізнес CEO ІТ компанії JEVERA Анна Тищенко, протягом року картина змінювалась — у перші місяці повномасштабної війни компанії зупинили перегляди заробітних плат, що було логічним рішенням. «Також спостерігалось і превентивне короткочасне скорочення зарплат. Водночас абсолютна більшість компаній повністю або частково зберегли заробітну плату співробітникам, які добровольцями пішли на фронт або були мобілізовані.
Шляхом своєї гнучкої природи ІТ-сектор зміг у порівнянні з іншими індустріями швидко адаптуватися до нових умов — із середини літа 2022 року ситуація почала стабілізуватися, і компанії відновили перегляди зарплат. Це стосується і нас. Ба більше, за підсумками 2022 року, індустрія продемонструвала зростання — обсяг експорту збільшився на $400 млн у порівнянні з 2021 роком. Це феноменально, як на мене", — сказала вона.
CFO Ciklum Андрій Оксенюк теж стверджує, що попри війну, зростання зарплат в ІТ-секторі не зупинялося. «У першому півріччі 2022 року у фокусі компаній була безпека працівників та їхня релокація, тому компанії активно інвестували в ці напрями. Щойно ситуація стабілізувалася, компанії повернулися до відкладених переглядів заробітних плат. У компаній були різні стратегії: деякі переглядали зарплати лише критичним працівникам, інші — відтермінували планові перегляди або ж використовували відсотки нижче запланованих», — розповів він.
Кого звільняли в першу чергу в IT у рік війни? За словами Анни Тищенко, першими постраждали компанії, що були орієнтовані на внутрішній ринок, а також бізнеси, що надавали послуги великим західним ентерпрайзам. «Це логічно, оскільки український ринок суттєво просів, а міжнародний ентерпрайз вбачає ризик у продовженні співпраці з нашими компаніями. Скорочення скоупу (весь обсяг робіт по проекту — Ред.) чи призупинення проектів, як на мене, торкнулося всіх, зокрема й JEVERA», — ділиться вона.
Тищенко нагадує, що у 2021 році зростання заробітних плат в середньому по галузі сягало до 40%.
«Коли постало питання про скорочення співробітників, це першою чергою торкнулося спеціалістів, у яких найменше досвіду, тобто рівня junior і junior/middle. Так, це дуже неприємний, але логічний крок. Спеціалісти рівнів middle+, senior, solution architect постраждали значно менше. Перші 6 місяців спостерігалось скорочення або призупинення хайрінгу (пошуку) також не технічних спеціалістів — HR, sales, marketing, але ситуація стабілізувалась і проглядається активне поновлення найму», — стверджує Тищенко.
За даними порталу Djinni, у 2022 році вперше за останнє десятиріччя кількість найнятих в ІТ фахівців була меншою, ніж роком раніше. У 2022 році наймання скоротилося на 13%. За словами Андрія Оксенюка, статистика демонструє зростання розриву між кількістю вакансій та пошукачів. За останні шість місяців середня кількість вакансій на ресурсі становила 14,9 тисячі, а кількість кандидатів з активованими профілями зросла з 55 тисяч до 84 тисяч. «Такий стрімкий ріст має декілька причин: значний інтерес до ІТ як порівняно стабільної галузі з боку початківців та світчерів, певний відсоток безробіття, а також готовність айтівців, які вже мають роботу, розглядати альтернативні пропозиції з працевлаштування», — вважає Оксенюк.
Ринок чув гучні історії звільнень, як у випадку з Parimatch, Gr8 Tech та низки невеликих компаній на кшталт Similarweb. «Лідери ринку спершу припиняють співпрацю з працівниками з найнижчими показниками продуктивності, оптимізують кількість адміністративного персоналу. Втім, кількість кандидатів у пошуку ілюструє загальний тренд: через безпекові ризики окремі клієнти віддають перевагу іншим локаціям і зменшують команди в Україні», — сказав Оксенюк.
Як розповіла NV Бізнес голова ради НАБУ Олена Коробкова, у 2022 році середня заробітна плата у фінансовому секторі зросла більш як на 16%. «Це значно кращий результат, ніж в економіці загалом, де зростання зарплат у середньому становило лише 6%», — фіксує вона.
Проте, за її словами, тут є один важливий момент, який варто зазначити: у реальному вимірі, тобто після поправки на інфляцію, заробітна плата у фінансовому секторі все одно скоротилася на 3%. «Адже ціни зростали швидше, ніж розмір зарплат», — пояснює вона.
У своєму останньому огляді банківського сектору Нацбанк інформує, що за 2022 рік банки скоротили кожне п’яте відділення. «Переважно скорочували відділення та персонал у регіонах, де велися чи наразі відбуваються активні бойові дії, а отже, попит на банківські послуги нижчий. Найбільше скорочення відбулося в Харківській і Донецькій областях, у Києві та Херсонській області», — коментує Коробкова.
На аграрному ринку зарплати теж зростали, стверджує керівник відділу персоналу та соціальної політики CortevaAgriscience Володимир Міропольський. «У зв’язку з девальвацією та високою інфляцією у 2022 році компанії агрохімічного сектору зробили додаткове підвищення зарплати або одноразову виплату для підтримки співробітників. За інформацією від партнерів у компаній, котрі проводять огляди заробітних плат на ринку України, зарплати за 2022 рік зросли на 12−22%. Ми в Corteva прагнемо, щоб зарплати колег були конкурентоспроможними, тому продовжуємо переглядати їх. Також компанія виділяла фінансову допомогу в 2022 році, щоб підтримати колег протягом війни», — розповів він.
За словами Міропольського, у 2022 році активність хедхантерів не була відчутною, у 2022 році звільнень майже не було. «Тільки у випадках, коли співробітники полишали Україну і знаходили собі інше місце роботи за кордоном. Загальна кількість співробітників не змінилася, працюємо в тій же кількості, що і на початку 2022 року, і за потреби знайти заміну, шукаємо так сам, як і в довоєнні часи», — запевняє він.
Керівник департаменту HR компанії Епіцентр Артур Марцис розповів NV Бізнес, що у їхньому секторі заробітні плати лишились приблизно на тому ж рівні та не показали тенденцію до зменшення. «Водночас змінився підхід до нарахування зарплати. Він став більш гнучким, з урахуванням реального часу роботи працівників. Лише по деяких категоріях персоналу, де заробіток залежав від обсягу продажів, подекуди спостерігалося різке збільшення чи зменшення преміальної частини в залежності від попиту на товар. Наприклад, під час блекаутів збільшувався попит на енергозберігаючі товари, що впливало і на підвищення рівня заробітку у цій категорії», — поділився він.
За словами Марциса, звільнень за ініціативою працівників було до 5%, основною причиною був виїзд за кордон. «Вже 24 лютого ми запропонували віддалену роботу тим співробітникам, які могли виконувати свої завдання дистанційно. Водночас шукали роботу всередині компанії для внутрішньо переміщених осіб, першочергово працевлаштовували працівників, які перебували у гарячих точках, допомагали з евакуацією, пошуком житла та адаптацією», — згадує він.
Олена Меньшикова із Korn Ferry стверджує, що не всі компанії зараз готові надати прогноз по заробітних платах, адже фактор невизначеності залишається. Водночас терористичні ракетні атаки росії по Україні не мали безпосереднього впливу на винагороди. «Бізнес адаптувався. Компанії починають більше говорити про плани, про розвиток, про залучення інвестицій, про донорів, про виходи на нові ринки, про компенсації. Ніхто не знає, що наш „чудовий“ сусід зробить завтра. Але ті люди, які лишаються і продовжують будувати бізнес, — мають досить реалістично-позитивний настрій. Мої особисті прогнози зводяться до того, що ринок в 2023 році зросте на ~10% в порівнянні з 2022-м», — розповіла вона.
За словами Анни Тищенко із JEVERA, зараз є два сценарії розвитку подій. «У випадку несприятливого сценарію, тобто продовження війни з відсутністю можливості щось прогнозувати і на щось впливати — індустрія суттєво „просяде“, рівень заробітних плат знизиться і хайринг призупиниться. Тобто ми матимемо повторення перших 6 місяців війни. У разі сприятливого сценарію індустрія вирівнюватиметься, оскільки зараз ринок демонструє такий собі початок фази стабілізації. Але запас міцності, на жаль, має ліміти. Однак на ІТ-ринку спостерігається оптимізм, ми продовжуємо підтримувати наших військових і робити все, щоб галузь розвивалось навіть за таких складних умов», — впевнена вона.
Андрій Оксенюк із Ciklum, стверджує, що за даними досліджень заробітних плат, компанії мали в планах перегляд зарплат у 2023 році. «Втім, поки що компанії зайняли вичікувальну позицію і спостерігають за динамікою ринку. Деякі гравці дотримуються стратегії заморожування зарплат, але це не стосується категорії критичних працівників», — сказав він.
Він погодився з Тищенко, що за поточних умов складно робити прогноз до кінця року. «Але якщо розрив між кількістю вакансій та пошукачів зберігатиметься чи зростатиме, високоймовірно, компанії дуже виважено підходитимуть до питань винагород та їхніх переглядів», — очікує він.
Володимир Міропольський із Corteva Agriscience налаштований на зростання заробітних плат. «В середньому на агрохімічному ринку планується перегляд зарплат з урахуванням інфляції на 15−17%. Ситуація протягом року залежатиме від темпів інфляції і загальної ситуації на ринку», — сказав він.
Артур Марцис з «Епіцентру» резюмує, що дуже складно робити прогнози щодо зростання або зменшення рівня заробітних плат, особливо в умовах повномасштабної війни. «Надто багато залежить від розвитку подій на фронті та міжнародних економічних тенденцій, кількості наших співгромадян, що будуть повертатись з-за кордону. До того ж зараз весь світ знаходиться в очікуванні рецесії, тому прогнозувати складно», — зізнається він.
Олена Коробкова очікує, що прогнозоване уповільнення інфляції у 2023 році спонукатиме до відновлення зростання зарплат банківських працівників у реальному вимірі.
Джерело: "NV"
