Publication •  22.11.2022

Нехай культури живляться повітрям!

Something went wrong. Please try again later...
Blue N  

Листкова азотфіксація – найперспективніша технологія нового етапу зеленої революції

Журнал "Зерно", листопад 2022

Здорожчання енергоносіїв спричиняє відчутне й, схоже, вже незворотне збільшення собівартості виробництва азотних добрив. Нові рішення для оптиміза­ції азотного живлення рослин – актуальна тема останніх років, і важ­ливою вона є не лише для України. Зазвичай рослини поглинають азот корінням у нітратній (NO3­) та амо­нійній (NH4+) формах. Нітратна форма рухома й швидко втрачається внаслідок денітрифікації та вилуго­вування. Амонійна ж форма завдяки своєму позитивному заряду ліпше утримується ґрунтовими частин­ками. Проте наявність і доступність азоту в ґрунті залежать від багатьох чинників: мікробіологічних проце­сів, гранулометричного складу, фізичних і хімічних властивостей тощо. Зазвичай рослини для форму­вання врожаю використовують азотні добрива лише на 50% (!), інша частина втрачається. Менеджмент азотного живлення рослин – це нагальна проблема з багатьма скла­довими, вага якої зростатиме.

У наступному сезоні багато україн­ських аграріїв будуть змушені змен­шувати затрати на азотні добрива у зв’язку з високими цінами. Наслід­ками дефіциту цього елемента в період активного росту й розвитку рослин є затримка в рості, слабо роз­галужена коренева система, змен­шення площі листкової поверхні, знезабарвлення нижніх листків аж до блідо­жовтого, формування слаборозвинених генеративних орга­нів і, відповідно, втрата врожаю. Водночас величезний резерв азоту міститься просто в атмосфері – N2 становить близько 78% об’єму повіт ря. Раніше вважалося, що він недоступний для більшості рослин.

У пошуках скарбу 

Фіксація атмосферного азоту завжди була сюжетом наукового детективу, скарбом, за яким натхненно полю­вали. Інокуляція бобових ефектив­нішими штамами симбіотичних бульбочкових бактерій, робота з азотфіксаторами в ґрунті пришвид­шили цей процес та увійшли до тех­нологічних карток підприємств. Недосяжним поки що залишається перенесення до геному наших голов­них культур генів, які кодують фер­менти азотфіксації, – це дасть змогу обійтися без проміжних бактерій. Утім, існує ще один шлях – листкова азотфіксація за допомогою ендофітів. Штам SB0023/3 T (Methylobacterium Symbioticum), що походить з Європи, був виділений зі спор арбускулярного мікоризного гриба Glomus iranicum var. tenuihypharum. Його детально вивчили, щоб з’ясувати, чи він справді є новим видом.

Було проведено безліч досліджень для можливості підтвердження застосування штаму в сільському господарстві. Порівняльний аналіз послідовності гена 16S рРНК показав, що штам належить до роду Methylobacterium, причому найбільшу схожість (98,7%) має Methylobacterium dankookense. Подальший філогено­мічний аналіз, здійснений за допомо­гою сучасного бактеріального ядра гена (UBCG), підтвердив, що Methylobacterium dankookense є його найближчим видом, а штам  бактерії Methylobacterium Symbioticum – новим.

Бактерія M. Symbioticum:

• грамнегативна (зовнішня мембрана);

• ~ 1,6 µm;

• має бічні джгутики (мобільність);

• аеробна (для росту потребує повітря та кисень);

• метилотрофна (може розвиватися завдяки метанолу);

• рожева пігментація (метилобамін).

Що таке Блу™ N?

Блу™ N – це біологічний оптимізатор ефективності живлення рослин, який містить штам бактерій Methylobacterium Symbioticum і був розроблений для того, щоб забезпе­чити природне поглинання азоту без ризиків для довкілля, які виникають при застосуванні традиційних азот­них добрив.

Бактерії M. Symbioticum, які містить Блу™ N, швидко заселяють рослину, перетворюючи атмосферний азот на доступну для рослин форму азоту (амонійну). 

Метилобактерії поглинають метанол з рослини і в результаті аноксигенного фотосинтезу виробляють у клітині метаналь (формальдегід). Це сприяє життєздатності, розмноженню та утворенню нових колоній бактерій для подальшого переміщення в молоді частини рослини – заселення. Метилобактерії переміщуються за допомогою джгутиків разом з водою та метаболітами фотосинтезу, що використовуються як будівельний матеріал для нових листків. Після досягнення зони росту метилобак­терії розташовуються між новими клітинами і запускають нітрогеназ­ний цикл, доставляючи амоній до рослини. В основі нітрогенази лежить складний комплекс із заліза, сірки та іону молібдену, необхідного для фіксації азоту. 

Біопрепарат адаптується до потреб рослин у період їхнього росту та роз­витку й допомагає оптимізувати показники врожайності. Також він впливає на вегетативний ріст рос­лин, збільшення вмісту хлорофілу,  якісних і кількісних показників урожайності.

Нині оптимізатор ефективності жив­лення Блу™ N зареєстрований в Україні компанією Corteva Agriscience для використання у посівах кукуру­дзи, зернових колосових та овочевих культур. Утім, найближчим часом планується розширення реєстрації на інші сільськогосподарські куль­тури. За межами України цей продукт використовується майже на всіх культурах. 

Одна фоліарна обробка Блу™ N дає можливість заселити листки бактеріями. Утворення метилобаміну підвищує фотосинтетичну активність рослин. Комплекс нітрогенази перетворює N2 в NH4+ і робить азот доступним для рослин.

Як бактерії сприяють врожайності  

Про практичний досвід застосу­вання Блу™ N від Corteva Agriscience розповідає Катерина Яцух, канди-дат біологічних наук, провідний нау-ковий співробітник Інституту сільського господарства Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Роботи проводили на базі дослідного господарства «Оброшине» Львівської області Львівського району.

– Цьогоріч Блу™ N ми вперше випробовували у посівах пшениці озимої на площі 1,5 га.

Обробку проводили 2 травня, пше­ниця була у фазі кущення. Виробникрекомендує застосовувати препарат на озимині після відновлення вес­няної вегетації – до цвітіння.  Дотримувалися рекомендованої норми витрати Блу™ N – 333 г/га. Через 40 днів за допомогою N-­тестера перевірили стан ділянок. Різниця була істотна – на пшениці індекс азоту дорівнював 607 порівняно з контролем, де прилад показав зна­чення 536. Тобто азотне живлення рослин було значно кращим – і це без додаткового внесення добрив! Проте найважливіший результат – це врожай. Прибавка на пшениці порівняно з контролем становила 0,8 т/га! Варто також зауважити, що рослини, оброблені Блу™ N, мали розвиненіший вигляд. Чому це важ­ливо? В нашому регіоні зазвичай висока ураженість фузаріозом колоса, але 2022­й був нетиповим роком, рівень ураження суттєво знизився. Здорова рослина за несприятливих умов стійкіша до захворювань, тому різниця у врожайності може бути відчутніша на тлі невеликих показників.

На що варто звернути увагу під час використання Блу™ N? Насамперед це біологічний препарат, тому не треба змішувати його з пестицидами. Також варто дотримуватися рекомендацій виробника щодо температурних режимів: ми вносили при +22°С, що відповідає рекомендованим нормам.

Препарат краще вносити у ранкові години, коли продихи рослин максимально відкриті, щоб бактерії потрапили до тканин листка.

Переваги Блу™ N:

• перетворює азот з атмосфери в амонійну форму, щоб забезпечити рослини азотом;

• працює через механізм саморегулювання, забез­печуючи рослини азотом без ризику перенасичення;

• заселяє молоді рослини та є прямим джерелом додаткового азоту в будь­який період вегетації, без ризиків втрат від вилуговування чи випаровування;

• забезпечує додаткове азотне живлення рослини, ефективно зменшуючи втрати азоту в довкілля. 

Рекомендації щодо застосування біопродукту

Блу™ N слід вносити у ранкові години, коли продихи на листках рослин відкриті найбільше. Оптимальна температура для застосу­вання – від +10°С до +30°С.

Також слід стежити за рівнем pH робочого розчину (він має бути не меншим за 5 і не більшим за 8) і контролювати вміст хлору у воді, взятій для приготування робочого розчину, – його має бути менш як 2 ppm.

Блу™ N не рекомендується застосовувати, якщо культура перебуває в стані стресу (внаслідок ушкодження шкідниками, хворобами, спричиненими раніше внесеними препаратами, дії посухи чи спеки, надмірної вологості повітря та ґрунту, а також впливу прохолодних погодних умов тощо).


Завантажити PDF-версію за посиланням >>

Переглянути статтю на сайті журналу "ЗЕРНО" >>