Publication •  05.10.2022

Сергій Харін: Коли мова йде про ціну життя, говорити про прибутки бізнесу неможливо

Something went wrong. Please try again later...
IMG-BB7A7357_ret-Corteva-EU-UA-V1  

Повномасштабна війна стала справжнім випробуванням для компаній аграрного сектора. Військове вторгнення зруйнувало налагоджені роками логістичні ланцюги та робочі процеси. Втім, ці трагічні події чітко висвітлили позицію бізнес-керівників.

Частина великих міжнародних компаній одразу залишили російський ринок, частина попри всі трагічні події залишаються працювати в країні-агресорі, пояснюючи це різноманітними причинами. А які причини в тих, хто пішов з росії попри всі бізнес-інтереси?

Саме на цю тему ми й поспілкувалися з Сергієм Харіним, керівником бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі, яка чи не єдина компанія з великих гравців на ринку насінництва та засобів захисту рослин залишила російський ринок.

Corteva Agriscience — міжнародний виробник насіння та засобів захисту рослин, який працює в понад 140 країнах світу та акції якого котуються на Нью-Йоркський фондовій біржі. В Україні компанія працює вже понад 40 років і впізнавана в тому числі за одним з найвідоміших брендів насіння кукурудзи та соняшнику Pioneer®.

Як змінилися пріоритети діяльності компанії Corteva Agriscience в Східній Європі у надскладних умовах війни?

— В комерційній діяльності зміни сталися кардинальні. Так би мовити, карколомні, адже зараз іде війна, яка міняє все, що було до неї. Змінить вона і те, що буде після закінчення бойових дій. Головне — принципово змінилася наша позиція щодо роботи на російському ринку, який був для компанії доволі значним за обсягом. Але невиправдана жорстока агресія росії проти України означала, що у нас не було іншого вибору, як припинити виробництво та комерційну діяльність у країні-агресорі. Що залишилось незмінне в нашій діяльності - це прихильність нашим цінностям.

— Чи завдяки цим цінностям компанія одразу вийшла з ринку рф?

— Так, наша корпоративна культура базується на певних морально-етичних цінностях, базовою з яких є людське життя. Це те, що стоїть вище бізнесу. Саме тому, як тільки війна розпочалася, Corteva Agriscience відкрито заявила про те, що вона припиняє будь-яку нову комерційну діяльність у росії. Відповідно ми закрили всі наші зобов’язання, які виникли перед нашими російськими клієнтами до початку війни, а в ході війни не уклали жодного контракту, щоб не розпочинати нові проєкти на території ворога. 28 квітня Радою директорів компанії було прийнято рішення про те, що Corteva Agriscience повністю припиняє своє ведення бізнесу на території країни-агресора. Оскільки цей бізнес був досить великим, ми розробили покроковий план виходу з рф. Згідно цього плану ми і діємо: закриваємо виробничі та торгові підприємства, і скоро маємо завершити цей процес — на 90% ця робота вже зроблена.

—  Як ви оцінюєте втрати, пов’язані з цим рішенням?

—  Глобально для компанії фінансові наслідки стосовно виходу з росії лише у другому кварталі 2022 року склали десятки мільйонів доларів США. Але наші керівники не вагалися, коли приймали це рішення, адже призначення Corteva «збагачувати життя тих, хто виробляє, та тих, хто споживає, забезпечуючи розвиток майбутніх поколінь». Як війна може поєднуватися з цим? Ми вирімо в те, що декларуємо, і категорично засуджуємо насильство.

— А як ви діяли тим часом в Україні?

— З початку війни ми вжили всіх можливих заходів для підтримки та захисту наших українських колег та їхніх сімей, наших клієнтів і громад, у яких ми працюємо. Як тільки розпочалася війна, ми припинили свою діяльність всього на два тижні — з 24 лютого по 7 березня цього року. Коли забезпечили безпеку співробітникам, були готові продовжувати свою діяльність. Почали оперативно відновлювати контакти з нашими фермерами в Україні і вжили всіх заходів, щоб допомогти забезпечити максимально нормальну посівну 2022 року. Висловлюючи солідарність з народом України, компанія зробила конкретні кроки для підтримки донорських ініціатив та проєктів продовольчих банків. Ось так ми й працюємо: в рф все закривається, а в Україні, попри всі складнощі, наша діяльність продовжується. Крім того, ми плануємо подальше розширення нашого бізнесу.

Сергій Харін / Фото: Corteva

— Як ви взагалі оцінюєте необхідність для бізнесу мати патріотичну позицію та орієнтуватися на цінності, а не поточну вигоду?

— Хіба можна порівнювати цінність людського життя з поточною вигодою? Оскільки ми міжнародна компанія, то для нас у пріоритеті не стільки патріотична, скільки гуманітарна та морально-етична позиція. Ми втратили свій бізнес на аграрному ринку росії, який був одним з найбільших у Європі. Наші засоби захисту рослин користувалися там великим попитом. Окрім того, в рф у нас працювало більше 200 співробітників. Так, це був великий бізнес, але ми вже дали відповідь на це запитання на рівні нашого глобального керівництва компанії. І звучить вона так: не стояло питання грошей — стояло питання принципової позиції та питання гуманітарно-етичної репутації Corteva Agriscience.

До слова, ми фактично чи не єдина серед великих мультинаціональних аграрних компаній, яка зробила саме такий вибір, — завершити свою діяльність у росії. Деякі з наших конкурентів продовжують вести бізнес у країні, отримуючи прибуток і підтримуючи російський режим. Вони стверджують, що роблять це в інтересах продовольчої безпеки, але насправді їхні податки та продукти використовуються для підтримки російської агресії. Ми ж вважаємо за краще зосередитися на продовольчій безпеці України та решти світу.

— Які саме запобіжні міри вам довелось ввести, щоб мінімізувати негативний вплив військового стану на продовольчу безпеку України?

— Незважаючи на значне переміщення наших співробітників та їхніх родин, ми оперативно відновили свою діяльність в Україні, тримали зв’язок з нашими клієнтами, доводили всім, у тому числі й ворогам, що українці вміють працювати у надскладних умовах війни і зможуть подолати всі труднощі. Ми швидко відновили виробництво насіння та налагодили ланцюжки імпорту ЗЗР та насіння з підприємств компанії в інших країнах. Ми відповідальні перед нашими українськими клієнтами та послідовно виконуємо свої професійні обов’язки. У ці складні воєнні часи фраза «Україна годує світ» вже не виглядає занадто пафосно — всім стало зрозуміло, що насправді так і є. Майже 40 мільйонів українців дійсно можуть прогодувати півмільярда споживачів в інших країнах. І це може тільки Україна.

Corteva

Фото: Corteva

— З 1 червня 2022 року компанія перейшла на єдину пряму модель ведення насіннєвого бізнесу в Україні. Чи був такий крок дієвим в умовах війни і які його результати на сьогодні?

— Пряма модель ведення бізнесу передбачає продажі продукції Corteva Agriscience безпосередньо самим фермерам. Ми перейшли на цю модель ще в 2019 році з брендом Pioneer. Вона ефективна та є одним із джерел нашого зростання. Коли влітку ми перевели на пряму модель весь насіннєвий бізнес, це, по-перше, знизило фінансово-кредитні ризики. По-друге, це забезпечило тверду гарантію того, що українські фермери отримають нашу продукцію навіть за складних військових умов, адже для нас бізнес-репутація є дуже важливою. Також це дозволило нам фактично за руку вести фермерів в складні часи, дізнаватися їх потреби та вирішувати їх. На мою думку, це був правильний крок, і результати роботи це підтверджують.

Corteva

Фото: Corteva

Але по засобах захисту рослин ми продовжуємо працювати через дистрибуцію і задоволені тим, як працює ця модель. Український дистрибутивний сектор довів, що він здатний розвиватися. Наразі на ринку України є дистрибутори, які входять до топ-списку по всій Західній Європі. І ми продовжуємо з ними свою співпрацю.

— Скільки українських господарств наразі віддають перевагу продукції Corteva?

— Число клієнтів, які довіряють нашій компанії, росте. Протягом сезону 2021−2022 року наше насіння обрали практично 6500 українських господарств, що значно більше, ніж минулого сезону. Якщо говорити про кількість покупців засобів захисту рослин через дистриб’юторів, то зараз їх більше 3000.

У нас є різноманітні форми підтримки наших клієнтів. По-перше, це комерційні стосунки. Наприклад, у нас є програми лояльності, а також кредитно-фінансові програми, щоб клієнти могли отримати доступний товар. І такі програми є привабливими з точки зору самих фермерів. Ми регулярно пропонуємо не тільки нові, більш ефективні препарати, а й піклуємося про те, щоб фермери та кінцеві споживачі мали всю необхідну інформацію і про сам продукт, і про технологію його вирощування, і про те, як з цього продукту отримати найбільший врожай. Така підтримка абсолютно безкоштовна. У нас є цілий підрозділ, що називається «Агрономія і технологія». На мою думку, це одна з найпотужніших структур серед українських компаній, яка займається як дослідженнями на фермерських полях, так і навчанням самих фермерів, якщо говорити про наші продукти та технології їхнього вирощування. Окрім тренінгів ми також надаємо консультаційні послуги. Наприклад, наша мережа торгових агентів з продажу насіння працює по всій території України, а співробітники працюють у режимі 24/7. І це одна з сильних сторін нашої прямої моделі. Плюс цифрові технології: використання YouTube, яке активно почало розвиватися під час пандемії, а потім — війни. У цьому році ми запустили програму агрономічних порад, у якій представили короткі, але надзвичайно інформативні теоретичні та практичні відеоролики. У нас багато підписників, і ми бачимо, що цей формат є дуже популярним.

Більше того, під час посівної компанії ми безкоштовно передали декілька тисяч посівних одиниць кукурудзи та соняшника тим фермерам, які постраждали під час війни і не могли розпочати посівну самотужки.

Corteva

Фото: Corteva

Наша практика спілкування з фермерами під час війни показала, що вони особливо цінують проукраїнську позицію Corteva та поважають компанію за нашу прихильність найвищими цінностями.

—  Розкажіть, будь ласка, про напрям вашої благодійної діяльності в умовах війни. Яким чином ви допомагаєте постраждалим українцям?

— В напрямку соціальної роботи наша компанія відрізняється від більшості інших міжнародних компаній, що працюють в українському аграрному секторі. Алгоритм дій зазвичай такий: компанії переводять фінансові кошти на рахунок якоїсь великої міжнародної інституції, яка вже потім розподіляє їх за різними проєктами, а значну частину забирає собі на адміністративні витрати.

Ми ж надали можливість своїм українським співробітникам пропонувати проєкти підтримки в своїх регіонах, бо саме люди на місцях знають про необхідність допомоги конкретним ініціативам. Спеціальний комітет затверджує запропоновані співробітниками проєкти у відповідності до окреслених нами напрямків допомоги (медицина, продукти харчування, відновлення фермерства), перевіряє виконавців проєктів на відповідність етичним нормам і контролює розподіл фінансування. Тобто, ми знаємо, куди направлена кожна гривня допомоги.

Corteva

Фото: Corteva

Окрім того, на глобальному рівні Corteva допомагала українцям через благодійні організації, з якими давно ми співпрацюємо. Завдяки нашому європейському відділу закупівель змогли придбати необхідні медичні матеріали для українських лікарень на самому початку війни, коли в них був дефіцит та проблема з постачанням. Наші співробітниками постійно приймають участь у волонтерських ініціативах. На сьогоднішній день Corteva виділила вже понад 46 мільйонів гривень на допомогу десяткам тисяч постраждалих українців, і ця допомога триває.

— Ви також продовжили цього року програму підтримки фермерок TalentA. Чому ви вирішили відновити її попри війну?

— Минулі два роки, коли ми впроваджували програму TalentA в Україні, продемонстрували значний попит на таку навчально-грантову програму серед жінок фермерок з сільської місцевості. Ми з радістю спостерігали за успіхами наших випускниць, які завдяки програмі змогли значно розвинути свій бізнес. Але війна завдала болісного удару по всім, і саме тому цього року ми вирішили продовжити програму з фокусом саме на розвиток антикризових навичок та відновлення фермерства. Цього року сукупний грантовний фонд складає понад 2,5 мільйони гривень, і ми сподіваємося, що завдяки програмі зможемо допомогти жінкам, які задіяні в сільськогосподарському виробництві, впоратись із наслідками війни — відновити та забезпечити життєздатність бізнесу, адаптуватись до нових реалій, управляти кризою і таким чином знизити ризики для продовольчої безпеки в громадах.

Джерело: НВ