Publication •  17.04.2023

Заміновані поля, нестача грошей та працівників: як українські аграрії пережили рік війни

Something went wrong. Please try again later...
Media_pitches  

З часів Другої світової війни не було випадку, коли у війну була залучена така країна з настільки масштабним і важливим для світового ринку сільськогосподарським сектором, як Україна. Наш внесок до світового продовольчого ринку в 2021 році був еквівалентним забезпеченню харчуванням близько 400 млн осіб. Про це йдеться у звіті Національного інституту стратегічних досліджень.

«До війни Україна входила до п'ятірки лідерів з постачання пшениці, кукурудзи, ячменю, ріпаку, соняшникової олії, меду, волоських горіхів. Посідала сьоме місце у світовому рейтингу експортерів курятини. Нашу продукцію купували практично всі країни світу. Однак, максимально залежними від поставок були країни Північної Африки, Близький Схід та Азія», – каже аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

Повномасштабна війна, розв‘язана Росією, та блокування морських портів, які зробили експорт неможливим, змусили світ говорити про загрозу голоду. А українських фермерів – про катастрофу в галузі, адже сільгоспвиробники зазнали значних збитків через бойові дії та окупацію. Втратили понад 20 відсотків сільгоспземель на півдні та сході країни. Крім того, окупанти вкрали та знищили частину врожаю. Розграбували склади з продуктами, насінням, вивезли техніку, обладнання.

Gazeta.ua розбиралася, як через рік повномасштабної війни Україна відновлює продовольчу безпеку країни та світу.

Аграрії рахують збитки

Війна завдала колосального удару по аграрному сектору України. Загальна сума прямих і непрямих збитків агросектору з 24 лютого 2022-го до січня 2023-го склала $41,1 млрд. Такі дані озвучили у Центрі досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки та Міністерства аграрної політики й продовольства України. Левова частка прямих втрат припала на знищену техніку й обладнання. Вартість понад 84 тис. знищених одиниць становить $2,9 млрд.

Також були зруйновані зерносховища загальною місткістю 9,4 млн т. Окупанти вкрали та знищили 2,8 млн т зернових, 1,2 млн т олійних культур врожаю 2021 року загальною вартістю $1,87 млрд. Також росіяни вивезли пальне, мінеральні добрива та засоби захисту рослин на $95 млн, йдеться в дослідженні.

Значно постраждало плодоовочівництво, оскільки більшість виробників розміщувалися у південних областях України. Частина територій досі тимчасово окуповані. Внаслідок бойових дій було знищено понад 14,3 тис. га багаторічних насаджень вартістю майже $349 млн.

Збитків зазнало також тваринництво. Загинули майже 400 тис. бджолосімей, 95 тис. кіз і овець, 212 тис. голів великої рогатої худоби, 507 тис. свиней, майже 11,7 млн птахів.

«Як не бомблять, то проблеми з електрикою, паливом, зростанням цін. Не було, куди дівати продукцію. Коли узгодили «зерновий коридор» і поновився вивіз зерна через порти, стало трохи простіше. Ще є проблема з працівниками: багатьох молодих чоловіків мобілізують. Йдуть воювати фахівці, які довго навчалися керувати сучасною технікою. Їх нікому замінити. Це не лише у нас така проблема. Так по всій Україні», – жаліється Борис Брухно, агроном фермерського господарства «Пролісок» на Хмельниччині.

За даними Держстату, станом на кінець 2021 року в Україні зареєстрували 48 868 фермерських господарств. Тоді за рік додалося понад 1 тис. нових сільгосппідприємств. Після року повномасштабної війни в Україні активними лишаються 32 452 фермерські господарства.

Частина «неактивних» залишилась на окупованих територіях, частина – перебуває на лінії фронту. Також є фермерські господарства, які не змогли розпочати діяльність 2022 року через нестачу коштів. Особливо це стосується фермерів на деокупованих і прифронтових територіях. Вони могли розраховувати тільки на допомогу своїх партнерів.

«Значна частина нашого земельного банку була під окупацією. Постраждала сільгосп і паливна база. Грошей на нову посівну не було. Не мали змоги закупити насіння після деокупації. Якби не допомога від Corteva Agriscience, то поля стояли б порожніми», – розповідає Валерій Макуха, керівник ФГ «Інтер-Агро-База» в селищі Сосниця Чернігівської області.

Загалом міжнародна науково-дослідницька сільськогосподарська компанія Corteva Agriscience безоплатно передала фермерам близько трьох тисяч посівних одиниць (мішків) кукурудзи та соняшника. Насіння отримали понад 40 господарств Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Харківської, Луганської, Чернігівської, Сумської, Хмельницької, Вінницької, Житомирської та Чернівецької областей.

Допомога відповідального бізнесу, а також міжнародних, вітчизняних неурядових організацій та держави дозволили фермерам протриматися минулий рік.

«2022 року понад 40 тисяч виробників сільськогосподарської продукції отримали кредити на суму 93,3 мільярди гривень. Підписали 70 заявок на розвиток садів, вісім – на будівництво теплиць загальною вартістю 378 мільйонів гривень в рамках програми безповоротних грантів», – розповіли в Міністерстві аграрної політики та продовольства. Також держава запустила програму «єРобота», де були гранти для представників агросектору. Вони могли отримати від 250 тис. грн до 8 млн грн.

Також у рамках програми «Конкурентоспроможна економіка України» підтримувало експортерів USAID. На налагодження логістики, розширення експортних операцій перерахували до $75 тис.

Місія бізнесу під час війни – допомога державі та громадам

Попри всі складнощі, український бізнес активно допомагає армії, населенню, державі: платить податки, надає гуманітарну допомогу коштами та власною продукцією.

Дрібні фермерські підприємства безкоштовно забезпечують населення продовольством.

«Вирощуємо різні зернові культури, ділимося нашою продукцією. Багато зерна віддавали на млин, щоб у людей було борошно. Давали людям також паливо. Ми ще до війни запаслися. Коли по країні були труднощі з нафтопродуктами, у нас вистачало і для себе, і для громади», – розповів керівник ФГ «Ліз-Агро» Дмитро Мартинюк з Вінниччини.

Великі компанії фінансують гуманітарну допомогу, підтримують воїнів на фронті, постачають медикаменти з-за кордону, купують необхідне обладнання для прифронтових лікарень.

"Протягом року війни компанія перерахувала допомогу різним громадським організаціям, які підтримували переселенців, людей на деокупованих територіях, людей з інвалідністю, лікарні тощо. Вирішили, що будемо допомагати не великим фондам, а адресно, щоб допомогу дійсно отримали ті, хто її потребує. Для цього всередині компанії створили раду з гуманітарної допомоги, що аналізувала пропозиції від співробітників, які на місцях оцінювали ситуацію», – каже Сергій Харін, керівник бізнесу Corteva у Східній Європі. Загалом компанія спрямувала на підтримку українців та відновлення фермерства понад 2 млн. дол. США.

Щоб дати змогу громадам самостійно вирощувати продовольство, Corteva долучилася до Всеукраїнської ініціативи «Сади Перемоги», яка впроваджується проектом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) за підтримки Уряду Канади. Мета ініціативи - ефективне використання місцевими громадами кожного клаптика землі. За рахунок Corteva, допомогу отримали 15 громад п’яти областей – Чернігівської, Сумської, Хмельницької, Полтавської та Черкаської. Також компанія вже четвертий рік реалізує освітньо-грантову програму TalentA для фермерок з сільської місцевості. В рамках проєкту минулого року 9 фіналісток отримали гранти майже на 3 млн грн на поновлення бізнесу та підтримку продовольчої безпеки в громадах. Розпочала цю програму компанія і в поточному році, щоб дати можливість новим фермеркам отримати знання та отримати гранти.

Українському агробізнесу не місце в Росії

Із початком повномасштабної війни український агробізнес постав перед вибором – припинити співпрацю з Росією, підтримавши український народ і цінності країни, чи лишитися та зберегти велику частину прибутку. Багато хто обрав другий варіант.

Одним із перших великих виробників насіння та засобів захисту рослин, який покинув російський ринок, була компанія Corteva.

«Мали там дуже великий бізнес, але з початком повномасштабного вторгнення компанія одразу вирішила припинити всі постачання до РФ. Уже в квітні офіційно оголосили про вихід. Рішення приймали на рівні вищого керівництва. Воно було непростим, усі розуміли, які будуть наслідки не лише в плані бізнесу, фінансів, а й для світової продовольчої безпеки. Corteva – це міжнародна компанія з американським корінням, глобальний та відповідальний гравець на аграрному ринку. Проте ми понад усе цінуємо людське життя і моральні принципи, хоч яким би прибутком довелося пожертвувати заради цього», – запевнив Сергій Харін.

Але переважна більшість компаній на ринку, хоча й публічно засудили війну в Україні та мають тут представництва, але продовжують працювати в Росії. Постачають насіння та засоби захисту рослин. Свої дії пояснюють тим, що рослинництво не підпадає під санкції, накладені на Москву. Мовляв, виходом з ринку агресора можуть лише погіршити глобальну продовольчу ситуацію. Corteva ж переконана, що для забезпечення продовольчої безпеки світу, краще зосередитися на підтримці України.

Відновлення агросектору

2023 рік, за оцінками експертів, буде не найкращим для агросектору. Але українські аграрії пристосувалися до умов війни та продовжують працювати. У Міністерстві агрополітики вже є перші прогнози щодо врожаю 2023 року. Цьогоріч менше посіють зернових культур. Натомість збільшать площі посівів олійних та цукрового буряку. На внутрішній ринок такі зміни не вплинуть, однак за кордоном ціни на українське зерно збільшаться. Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у 2023-му може скласти 44,3 млн т, за прогнозом міністерства. 2022-го було 53,1 млн т. Зокрема, очікують зібрати 16,6 млн т пшениці, 4,8 млн т ячменю, 21,7 млн т кукурудзи, 11,5 млн т соняшнику, 3,8 млн т ріпаку, 3,9 млн т соєвих бобів. Також розраховують на 11,3 млн т цукрового буряку. 2022-го мали 9,7 млн т.

«Торік багато фермерів особливих додаткових коштів не потребували. Ті, хто не постраждав через бойові дії, мали гарні запаси. Добрива, посівний матеріал закуповували ще в грудні 2021-го. Кому треба були додаткові гроші, то брали зазвичай пільгові кредити. Цьогоріч ситуація набагато гірша. Ціни на зерно значно знизилися. Логістика і добрива подорожчали. З продажу врожаю ми нічого не заробили на нову посівну», - говорить Анатолій Гайворонський, голова Асоціації фермерів та землевласників Дніпропетровської області.

«Питання грошей нині для аграріїв найголовніше. Так буде й надалі. Торік мусили вивозити продукцію сухопутними шляхами. Транзит морем був закритий і довго не налагоджувався. Могли перевозити вантажі лише через річкові порти Дунаю. Виробники не змогли все продати і заробити гроші. Часткову цю проблему вирішили пільговим кредитуванням, грантами. Це дозволило аграріям пройти збиральну та посівну кампанії, довести до ладу господарства, пошкоджені через бойові дії. У 2023 році для фермерів поки немає вигідної фінансової допомоги від держави. Кредитування під низькі відсотки діяло лише торік. Його однозначно треба продовжувати. Є велика ймовірність, що аграрії зменшать площі, бо не зможуть купити вдосталь посівного матеріалу, добрив, палива. Варто враховувати ще те, що через окупацію та замінування орних земель стало й так менше. Це велика проблема, яку треба терміново вирішувати», – пояснює заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук.

Розмінування та розчищення полів від уламків снарядів, знищеної техніки – також першочергове завдання. Аби не провалити посівну кампанію, урядовці затвердили план розмінування полів. За даними Міністерства оборони України, першочергово сапери працюватимуть у регіонах, де проблема забруднення територій є найбільш актуальною, а очищення сільгоспугідь – найбільш економічно обґрунтованим. Мова про Дніпропетровську, Запорізьку, Київську, Миколаївську, Сумську, Харківську, Херсонську, Чернігівську та Черкаську області. Попередньо обстежити треба понад 470 тис. га землі.

Також варто подбати, щоб фермери з окупованих територій не потрапили за ґрати за нібито співпрацю з ворогом.

«Тисячі виробників з Херсонської, Луганської, Запорізької областей ризикують потрапити під дію статті Закону про кримінальну відповідальність за колабораціонізм. На окупованих територіях сільськогосподарська діяльність вважається злочинною. Закон визначає фермерів колаборантами, якщо під час окупації їхні підприємства працювали. А отже взаємодіяли із РФ, незаконними органами влади. Хоча аграрії фактично виконали наказ президента України, який у своєму зверненні навесні 2022-го закликав усі агропідприємства продовжувати роботу, де б вони не знаходилися. Фермери годували людей в окупації, платили зарплати робітникам. Врегулювати ситуацію можуть законопроєкти №7646 та №7647, які чітко розмежовують колаборантів і тих, хто працював, щоб мати засоби до існування», – зазначив Денис Марчук.

Парламентарі вже почали роботу над законами, які захищатимуть права фермерів на деокупованих територіях. Вони ще потребують змін та уточнень. Сформувавши конкретні пропозиції щодо правок, повернуться до обговорення текстів законопроєктів.

«Це відбудеться найближчим часом. Межа між виживанням і колабораціонізмом тонка. Тому дуже важливі чіткі формулювання й критерії ознак колабораціонізму», – зазначив міністр агрополітики Микола Сольський.

Крім того, у 2023 році відомство планує продовжити спрощене кредитування для фермерів за програмою «5-7-9» та програму безповоротних грантів на сади і теплиці. Не менш важливою проблемою Сольський називає мінімальну ліквідність агропродукції, низьку ціну на зерно для українського фермера та дорогу логістику. Щоб покращити ситуацію, міністерство співпрацює з великим бізнесом. Зокрема, в жовтні минулого року уклало спільну декларацію з Corteva Agriscience про поглиблення і подальший розвиток співробітництва в інтересах продовольчої безпеки в Україні та світі. Сторони погодили розвивати всебічну співпрацю в галузі сільського господарства за рахунок інновацій, залучення інвестицій та допомоги аграріям. Щоб забезпечити фермерів насінням локального походження, Corteva декларувала намір протягом наступних 5 років збільшити виробництво насіння кукурудзи на 30% за рахунок додаткових інвестиції в українське виробництво. Також компанія збільшує експорт насіння з України в ЄС. Це приносить у бюджет великі кошти, і дає доступ до новітніх та передових засобів захисту рослин. Як результат - підвищення продуктивності агровиробництва в Україні.

«Якщо минулого року основна наша робота зосереджувалася на відновленні морського експорту та пошуку альтернативних шляхів, то 2023 року потрібно працювати над збільшенням ліквідності ринку, якому не вистачає кредитних коштів. Шукаємо інструменти, щоб змінити ситуацію», – додає Сольський.

Частково проблему малої ліквідності вирішує «зерновий коридор». Він почав діяти 22 липня 2022-го. 18 березня 2023-го його дію продовжили на 120 днів. Завдяки «зерновій ініціативі» вдалося експортувати майже 25 млн т агропродукції, з яких 6,9 млн т пшениці. 20% пшениці від загальної кількості поїхало до африканських країн.

«Половина експорту здійснюється «зерновим коридором», тому його роль відчутна. Всі очікували на продовження дії, оскільки це вкрай необхідно як українському агробізнесу, так і світовій спільноті. Важливо також забезпечити повноцінну роботу «зернового коридору». В останні місяці цим каналом вдавалося пропускати до трьох суден на день при його спроможності в сім суден. Це автоматично знижує продуктивність коридору на половину», - пояснює аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.

За останні три місяці середній показник експорту становив 6,7 млн т, що є гарною цифрою для поточної ситуації, додає фахівчиня.

«В міру налагодження експортної діяльності, ми почали поступово повертатися на свої ринки. Цей процес ще триває. Зараз головною проблемою є неможливість гарантувати точні терміни доставки. У такому випадку клієнтів приваблюють нижчою ціною, що в комбінації з дорогою логістикою не дуже добре відбивається на фінансовому становищі українських аграріїв. Тому зусилля нашої держави зараз мають бути направлені на розширення альтернативних каналів експорту», – підсумувала Литвин.

«Україна зацікавлена у відновленні експорту в обсягах, які були до війни. Їй є що постачати світові, а світ зацікавлений в тому, щоб отримувати ці товари. Тому розвиток «зернового коридору» – це компромісне тимчасове рішення до нормалізації безпечного експорту (як було до війни), що дозволяє Україні підтримувати власну економіку. А світу - отримувати якісне продовольство за прийнятною ціною», - переконаний Сергій Харін.

Джерело: "Газета по-українські"